Родичі українських жінок-медиків, що знаходяться в полоні в окупантів просять розголосу інформації про них за для скорішого звільнення
Опубликовано 15.08.2022 | 13:44
Минулого місяця в одному з пропагандистських телеграм-каналів з’явилось 82 світлини полонених жінок-медиків, яких було взято в полон в Маріуполі. Більшість — лікарі та медсестри 555 Військового шпиталю Маріуполя. Два місяці працівники шпиталю рятували військових і цивільних в осадженому місті, були взяті в полон на заводі Ілліча та Азовсталі. Як пише родич однієї з полонених, за міжнародним правом вони мають бути негайно знищені.
Як повідомляє «Приморка.City». Медпрацівниці вже понад три місяці перебувають у полоні в жахливих умовах. За наявною інформацією їх тримають в Оленівській колонії. Рідні дізнаються про стан полонених тільки від звільнених шляхом обміну полонених, а також відео та фото, які ширять самі окупанти.
Двоє з захоплених жінок до початку масштабного вторгнення жили та несли медичну службу у Бердянську.
30-річна Мар’яна Мамонова (Черепушко) навчалась у Тернопільському медичному університеті, після чого навчалась у Київській Військовій Академії. По закінченню була відправлена у Бердянськ. Три роки працювала й стала медичним офіцером. Мар’яна потрапила до полону з заводу ім. Ілліча у квітні. Зараз вона на сьомому місяці вагітності.
«Коли вона йшла на ротацію, то ще не знала, що туди вони йдуть вже вдвох. Зараз вона на 7 місяці вагітності. Часу на жаль в неї лишилось не так вже й багато. Бо якщо вона народить у тюрмі, її дитину в неї заберуть і відправлять до дитбудинку. Щоб виростити ще одного російського яничара. І дитину свою вона вже ніколи не побачить», — пише Андрій Кривцов.
Мар’яна Мамонова (Черепушко)
Відео захоплення українських медиків та військових у полон, опубліковане в телеграм-каналі кадирова.
Валентина Пащенко, старша медична сестра поліклініки 555 шпиталю. Історію дівчини розповідає її мама.
«Дві сестрички, двійнята. Навчалися у Бердянському медичному коледжі. Я, їх мати у свій час дуже хотіла стати медиком, але не вийшло. Тому я дуже хотіла щоб мої дівчата втілили у життя мою мрію. Та вони і не сперечались зі мною. Після закінчення навчання 2017 рік, одна моя донька відразу вирішала піти служити у військовий шпиталь. Валентина пішла працювати у другу міську лікарню м. Мариуполь. Відомо що двійнята дуже болісно переживають розставання, тому Валя пішла служити у цей же шпиталь, до сестри. Їй дуже подобалось працювати, вона любила свою справу. Тому коли 16 березня (коли розбомбили госпіталь) стало питання, що робити, вона ні на хвилину не замислюючись пішла у бункер заводу Азовсталь( як вона казала, що дуже потрібна там). Зараз в полоні в Оленівці. Її дуже чекає дома трирічна донька, чоловік, сестра, мати. І всі рідні».